БЛАГОСЛОВЕННЯ
Я в серце вклав Твоє благословення, Цей дар найбільший із великих див. Прости мене – я так звичайно жив, Не цінував ні слова, ні натхнення. З дитинства був отруєний лжевченням, Не знав Тебе й нікого не любив. Моє життя – далекий самоплив До маяка з Твоїм святим Іменням. І ось, пропливши кілька сотень миль, Я виринув – і став посеред хвиль, І постоявши, рушив за Тобою. Я народився вдруге через біль, І вичистив лжеправду, ніби гниль , – І освятився Слова чистотою.
Додав: Beatus (28.08.2011)
| Автор: © Іван РЕДЧИЦЬ
Ключові (? ): Моє життя – далекий самоплив До мая
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині