Трубні звуки летять над землею… Ангел звістку нам шле із небес, Щоб душею спастися своєю, Щоби Бог, в кожнім серці воскрес. Вже земля заіскрилась у леті, Очищає простори свої. Врятувати всіх прагне від смерті, Помогти ми, повинні її. Помолімося разом до Бога: - Яви Силу і Царство Своє! Бо молитва – це вірна дорога, Всім надію й спасіння дає.
Що в наших силах, тим маємо допомагати. Недарма ж наші діди прадіди за нас горою стояли. І шведа топили і німця били. А ми тепер з ними лобзаємося, під їх стандарти хилимось, цим заморським добром не натішимося.
А скільки звідти розпусти і усіляких беззаконь до нас тече... Спаси Господи.
Пора, пора вже братися за розум.З прадідівськими мірками до таких речей підходити та на Божу допомогу розраховувати. Бо пропадемо і ніхто за нас і ломаного гроша не заплатить.
Погоджуюся,п.Василю! Розумні слова, тільки та "демократія" далеко зайшла, то справитись з нею буде важко, але маю надію, що люди нарешті зрозуміють, що погано, а що добре.
Безнадійно далеко....В'їлася і в печінки і в мізки. Старше покоління ще розуміє що щось не те коється, а молодше... сприймає все за чисту монету. Але чим більша безнадія, тим і більші сподівання на Господа, бо ".... для Бога нема неможливої жадної речі! ".
Єднаймося, браття, в одну волелюбну родину, Гуртуймося міцно, бо час вже для цього настав. Кохаймося, друзі, і правду берім за дружину, - Бо скільки народ цього свята братання чекав!
Міняймося, браття, творімо в собі ту людину, Якої ніхто вже б від нас силоміць не забрав. Стараймося, любі, будуймо нову Україну, Якої ніколи ні світ цей, ні люд цей не знав.
Молімося, браття, незайману кожну хвилину, Бо це запорука, щоб ворог нас знов не здолав. Надіймося, милі, і віримо в добру новину, Що задля спасіння Господь свого сина зіслав.
До тебе звикнути не можу, Хоча зі мною ти завжди Стоїш на варті, мов сторожа, В хвилини щастя і біди. Для мене ти – моє спасіння Від всіх невдач, розчарувань, Від мого страху й невезіння, Від самоти і від вагань. Мов рятівная соломина, Місток між мною і життям. Без тебе – схожа на дитину, Ні в чому ради я не дам. І навіть в час, коли мій розум Давно, зневірившись, мовчить, Даєш мені ти нову дозу Бажання жити і творить!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
