|  Завмерла льодом срібним тиша, Але вона кричить немов...
 В думках рядки зажурні пише
 І сум'яттям пірнає в кров.
  Торкається натхненням дивним Та холодом північних зим,
 Веде шляхом терновим рівним,
 Нечутно скрикує у нім...
  Чому ж ненавидімо тишу? А як на мене - краще крик!
 Та ж часом душу не полишить
 Невдячний хуртовин боржник...
 
 
 Другие материалы по теме |