Стомлене місто Дихає важкістю днів. Вкотре невдало В буденності правди шукаю – Сумішшю рим Із вина заборонених слів, Знову і знов До бар’єру життя викликаю. В кожному дні Відчуваю шаблонність подій, В кожних очах – Ідеали, набуті з роками, Створені купкою Хворих статево „месій”, І подаровані світові Тими ж шляхами. Смерть – не кінець, - Це один з незакінчених снів... Входить у звичку: В буденності правди питаю... Сумішшю рим Із вина заборонених слів Знову і знов До бар’єру життя викликаю!!!
|