Осінь нечутно Проходить у світ крізь пальці, Зорі і листя По черзі лягають під ноги. Місто чекає війни – На своїй фотокартці, Палить мости І в вузли заплітає дороги. Дощ бомбардує Дахи без єдиного звука, Вітер розносить Хвороби в статтях газетних. Кулі, які заряджає В стволи розлука – Завше влучають В закоханих і непричетних.
Сірі малюнки В душі і у вікнах навпроти, Вічний касир У маршруті запише: «прощання»… Поїзд пішов: Я шукаю тебе на дотик… Хочеться вірить, Що віра вмирає остання!
Здається що це поет іскра і мить його пройшла , таке ось в мене відчуття
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
