Прокушене місто Не має куди тікати: Розпатланий вітер Під шкіру заносить морози, - Хронічна хвороба До крику вірші писати, Чеканить слова І ковта півлітрові наркози.
Прокурене місто Піарить чиїсь реклами - Заклеює снами Екрани і мерзлі стіни… Любов у кіосках Купують на кілограми, Обділені Богом Самотні кретинки й кретини.
Прокурвлене місто Нікуди не відпускає – Навиліт по-черзі Вистрілює дні і ночі. Прямує туди, Де давно вже нікого немає… Шукає весни! І мене за собою волочить!
Написано сильно! (можливо, я й не згодна з таким песимізмом та "кретинами", але то Ваше право...) Гарні образи... Відчувається місто, вулиці, відчуваєш себе на тих вулицях, поруч кіосків... Треба вміти так перенести читача у вірш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
