Сильні світу цього Відкривають для осені тендер: Зустрічають її – П’ють дешевий портвейн із пакетів. Все, як пишуть у книжці – Приходить триклятий September: Вже дві тисячі літ Без запрошення і без білетів.
Кінострічку життя Розфарбовує з сірого в жовтий, Тридцять днів і ночей Лізе в душу мою, паскуда, Ну а потім на сцені З’являється fucking жовтень, І я точно не знаю, Що завтра зі мною буде…
Відкриваю пакет - Концентрую осінню палітру, Цигарки подорожчали – Спробую кинути знову, Але це не важливо… До тебе іду по вітру From my “favorite” Глухів На захід, до your Чорткова.
Незвично, але наскільки класно!!! Ось іще в одній іпостасі виступає осінь. Пишаюся нашою молоддю, а особливо земляками! Сумщина поганого на сайт не подасть!
Мені навпаки, не сподобався твір. Щось дуже багато у ньому сірих, навіть чорних кольорів. Це не моя осінь... == "Сильні світу цього" не п'ють з пакетів (можливо це у переносному значенні)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
1
:) 
