Я змалював би,як земля моя жиє, Так соромно – бо світ нас засміє... Країно мила! Юнка ти іще! Чому ж тримають як ту немічну, стару каліку, Тебе з усіх боків пройдисвіти без ліку? По краплі кров сосуть - та ще ж тебе і лають, Як сироту,до власної домівки не пускають! Так це "сини" твої?! Засвідчують тобі свою "повагу"?! А де ж ті,справжні, Що пройшли всі дев"ять кіл БАМЛАГу, Що гнані,знищені й воскреслі задля тебе? Залишились в історії? І тільки?! Бідна нене! Достойна ж нині,бачу,мамо, їхня зміна! Знать,виродків у собі й ти понищить не зуміла! Втішайся ж,коли все тобі це до вподоби - На купу дрантя перетворено усі твої оздоби! Де те залізо,що Маланюком в тобі шукане, Завзяття й сила, що Франком безсмертним дані?! Лише із волі –долі не здобудеш… Допоки ти іще така «не вмерла» будеш?!! Летять роки.Спливе дорогоцінний час. Майбутнє прийде. З нами - чи без нас!
емоції вирують вгору злетіти хочуть для нового життя
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
