Приховай, прошу, відразу - Я й сама цураюсь власного безсилля І беззахисність ненавиджу свою. Але звично вимагаю Та примушую терпіти ці свавілля, Виправдовуючись жалібним "люблю".
Усвідомити своє безсилля, це перший крок до того, щоб знайти силу, написати про нього вірш - другий крок, так крок за кроком йдемо до перемоги! Короткий, глибокий, живий. Дякую! 5+!
Ненависть -це небезпечна рушійна сила, а жінка по-своєму сильна і у терпінні теж її сила. Сподобалась техніка письма, майже майстерна для такої юної поетеси!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
