А я прийшов в це місце де любов

А я прийшов в це місце де любов
Де дотик рук твоїх гойдається на квітах
У папороть кохання  із котрої, немов,
Не вирватись, не утекти в блакитне жито,

Знайома знімка - вічная печаль
І все буття закрите у касеті
Шалені мрії покладені у шаль
Весняні сни на білим парапеті

І споконвічний подих теплоти
Мовляв - я з цього місця ніколи не виходив
Це не був я що їхав нікуди
Це не був я що з нікуди приходив

Це не був я, хоч на шляху дібров
Уже не раз погнався мандрувати
Я лиш ішов у місце де любов
У тихий дім, в стару біляву хату