По волі

Пішло буття в незнаную дорогу
Ну а за ним пішов і я в незнане,
В одне бажання, здається пречудове,
В одне кохання -  мов чари незбадане.
А доокола, з поглядом прозорим,
Палала дійсність широка і весняна,
Розпочало'сь - не скінчиться ніколи,
Перевелось - кінця йому не стане,
Перевелося - й у свої долоні
Схопив я розум у публічним місци
І вирішив що зрозумію скроні
І що полічу мрії особисті,
І вирішив що, проходивши біля,
Скажу привіт і подарую квіти,
Лиш подивись - одна моя надія
І всі думки літають по орбіті,
Лише поглянь - в далекому просторі
Мені вдалося віднайти майбутність,
Мені вдалося перейтись по волі
Й повільно - не спізнився я на зустріч.