Дарма що я уже привик

Біло"го молока напився
У середу,  у білий день
І   серце бється молочисте
І  небо висить голубе,</P>

І білі квіти веснянії
Ідуть на луки пішаком
І кучеряві цвітуть мрії
У середу, ще й за вікном</P>

У середу зелена хвиля
Цілує голову мою
Й довговолосая надія
Молитву мовить весняну</P>

І обнімається кохання
І одягається любов
І молиться за існування
У нескінченості, немов</P>

Бо може більше не прийдеться
Крутою стежкою ходить,
Дарма знайоме серце бється,
Дарма що я уже привик.</P>
<DIV>1995.11.17  П Онишканич</DIV>
<DIV> </DIV>
<DIV>...</DIV>