Біля почекальні

Біля почекальні

Іде, крокує час по схрещенні доріг
Пливе весна у воді по коліна
І спогляда любов підпершися о пліт
Й всміхається малесенька дитина
На берегах думок хвилюється ріка
Шумить русло, й надія поспішає
І у далеку спеку виставши пішла
І з поцілунком скоро повертає
У майбуття... а там, на острові землі
Вже закрутилась обертів причина
Й мов безконечна суть що увійшла у сни
Перевелась і встала на коліна

Отак і ми, мов сон, у завтрішню любов
Вдивляємось із-за вікна трамваїв
Тримаючи в руках білети у кіно
В знайомий світ йдемо ми, у незнаю
У бездоріжжя мрій прямуємо самі
Йдемо ансфальтом в вічнеє кохання
Щоб затрима"ти час, за руку зберегти
Щоб закохатись ...біля почекальні

1999.09.16
П Онишканич

...