| ... Культура Ні, я розпа"чати не буду
що є погано існувати
що тісний чобіт
увирає мені мозок
що мій товариш у кавіарні
підпивши дав мені по пяті
журитися не буду
я за сволоч Ні, я трегедій в цім не бачу
що не завжди безхмаре небо
що не щоденно в моїй хаті
світить сонце
що пробудившися у ранці
не завжди маю я що треба
це не проблема що шлунок мій
їсти хоче О ні, не вдамся в дивагації
що все кінчається на смерті
що розпадуться ще на дрібно
мої ноги
і замість проклинать робака
що моє тіло буде жерти
я лиш культурно побажаю "му ...
смачного !!! 1996.01.01 П Онишканич ...
| 
та
у Вас