Перистий ведмедик

Перистий ведмедик- розпливчаті форми,

прикривши від сонця і берег і ліс.

Пливе десь на захід- плювати на норми,

на паспортні служби й наявності віз.

Пливуть за ведмедем хмариночки вільні,

і білі і сірі легенькі, як пух.

Уяву турбують бродяги постійні

і мій до мандрівок пробуджують дух.

Небесні бродяги за формою різні,

я їх споглядаю, стою у траві,

то щось еротичне, то лапи залізні,

із нігтями гострими аж до землі.

Пливе, ніби тіло: є груди і руки,

фантазій безмежних раптовий каприз.

Впізнав я амурів- за спинами луки,

стрілятимуть в серце прицілившись вниз.

Тяжіння тримає, я з ним в довгій битві,

безкрилий, а хочу летіти до них,

і руки піднявши, неначе в молитві,

стою на землі весь у мріях пустих.

Дивитись в багаття, дивитись на воду,

в цей список добавлю парад білих хмар.

Дивитись без втоми та ще й насолоду,

від дії простої отримаю в дар.

02.08.2009р.