Осінні розмови під кленом - Поезія Олексія Тичко

Всього коментарів: 19
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Medbrat • 17:02, 07.10.2009 [Лінк на твір] Дак що тут можна говорити:осінь-сум...і вірш якраз попав у 1оо 0Спам 2 45tom • 17:08, 07.10.2009 [Лінк на твір] Дякую!Я туди й цілився!Жартую,але дійсно, ця осінь чомусь особливо сумна... 0Спам 3 password1 • 22:23, 07.10.2009 [Лінк на твір] Не сумуйте, Олексію. Все проходить, і це теж пройде. Я сама насолоджуюсь цими осінніми муками, адже це - солодкий щем у серці, чи не так? 0Спам 4 45tom • 22:27, 07.10.2009 [Лінк на твір] Згідний!Може це й добре ,що ми так тонко відчуваємо все.. 0Спам 5 Sofi • 22:39, 07.10.2009 [Лінк на твір] Повернешся... не листям навесні, не мохом біля ніг його кленових... А віршем, словом, почуттям ясним, яке читати стануть знову й знову... 0Спам 8 45tom • 23:13, 07.10.2009 [Лінк на твір] Дякую!Мені приємно отримувати такі коменти-вірші!Ще раз дякую! 3Спам 6 octava • 23:05, 07.10.2009 [Лінк на твір] "Клен ты мой опалый"... Де ти, наш Єсєнін? Знов сумує Льоша, Як за Смольним Лєнін. 1Спам 7 45tom • 23:12, 07.10.2009 [Лінк на твір] Ну дякую!Ваш комент-супер!Він заслуговує самої найвищої нагороди (державної),але в зв'язку з тим що до їх розподілу мене не допускають,я нагороджую Вас орденом з сайту! 3Спам 9 octava • 23:17, 07.10.2009 [Лінк на твір] Ура! І оберігаймо державні таємниці... 0Спам 14 45tom • 01:06, 08.10.2009 [Лінк на твір] я ж по секрету... 1Спам 10 Szlachtycz • 23:20, 07.10.2009 [Лінк на твір] Все проходить, все минає... Це не осінь, це життя, Яке хоч присне, - триває І пише нам майбуття. День вчорашній не поверне. Але завтра - все живе, Якщо посіємо зерно Воно колись виросте. Як довго жива надія - Наші серця теплом б"ють. Зеренця які ми сієм Дітям поживу дадуть. Тої віри і надії бажаю Вам, Пане Олексію. Помолімся за ВЧОРА, яке відійшло. Подяку занесімо Богові за НИНІ, яке триває і за кожне ЗАВТРА, яке перед нами. Будьмо ! З повагою і віршованою надією Василь Шляхтич 0Спам 13 45tom • 00:29, 08.10.2009 [Лінк на твір] Дякую Василю!Надія є і мабуть буде,хоч щоб там дальше не було...Ще раз дякую! 1Спам 11 Nemo • 23:54, 07.10.2009 [Лінк на твір] На клені ще достатньо листя, Під ним Ви не сумуйте так, Бо його сум у тисяч триста Ваш перевищує, однак... 5.0. просто клас-клас-клас!!! 0Спам 12 45tom • 00:27, 08.10.2009 [Лінк на твір] Дякую тобі!Мені приємно що подобається... 0Спам 15 Did • 07:47, 09.10.2009 [Лінк на твір] Знайшов відвагу й маєш хист Сказати всім начистоту, Що вже не тільки падолист Бентежить нашу самоту... 1Спам 16 45tom • 10:46, 09.10.2009 [Лінк на твір] Останнім часом пишу тільки те, що мене дійсно турбує і бентежить..А інші речі якось не зовсім правдиво звучать!Дякую за коментар! 0Спам 17 svetakedyk • 20:13, 09.10.2009 [Лінк на твір] Люди, я розумію, що сумувати це приємно. Тому сумуйте, це природно. Так смо, як і радіти. Сум не образиться на Радість через це, та він би й сам радий порадіти, а люди починиють сумувати... от йому і доводиться підтверджувати свою реальність. Щиро бажаю вам, Олексію, Радості і всім іншим. Адже осінь це прекрасно. А прожиті щасливо дні не можуть бути минулим, хоч би тому, що це є теперішня реальність спогаду, або свідомості... Усміхніться Клену і він підніме свої насуплені гілки. 0Спам 18 45tom • 21:44, 09.10.2009 [Лінк на твір] Дякую за оптимізм!Дякую за коментар!Але,писав у попередній відповіді чисту правду... 0 19 spydut • 09:33, 19.09.2021 [Лінк на твір] щось дійсно розгубили разом із осіннім листям і цього тепер важко знайти ... чому

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі