годинник

Відпускаю піщинки на волю,

через пальці проляже маршрут,

дуже швидко та ще й з курявою,

дружно ляжуть по черзі на грунт.

Вже нагріли шершаві долоні,

в очі кинули блиск і вогні,

побували у мене в полоні,

їх тепло відібрав я собі.

Зафіксує і світлу і темну

милість божу і кару і  гнів.

Час летить як піщинки на землю,

древній мудрий годинник віків.

Все на місці, роки ніби сонні,

але швидко стікає пісок,

запорошені сріблом вже скроні,

шрами долі , такий гороскоп.

Ще кристали повернеш у руки,

час не вернеш, пішов в сиву даль.

Коли радість,бувають і смути

що було то пройшло - і не жаль.

                  30.09.2006