В мареві бажання

На руках без втоми я несу міледі,

Східцями угору до м’яких перин.

Свідки  тільки стіни і амури в небі,

Будемо ми справжні – маски геть і  грим!

Ніжні, плавні рухи в них вмирають давні.

Хвилювання, боязнь ніби в перший раз.

З головою весь я у кипучій магмі,

Не погасле світло, не турбує нас.

Твій гіпюр і бісер будуть зараз зайві,

Рухи – ритуали, грацій менует .

Танець тіл по колу у гарячій лаві,

Вперше не востаннє, чую комплімент.

У блаженстві п’яні  і слабкі у втомі,

Зовсім не турбують види у вікно.

Обриси туманні, відчуття бездонні.

Тонемо насправді, тягне нас на дно…

02.11.10