Як скаже світ: «Ти – крихта у мені!». Йому повіч: «Душа моя – безмежжя, Йдучи вперед, не знаю я обмежень, Згораючи - воскресну знов в огні". Ти – крихта, без якої бракне світу І сили, і потуги, і снаги, Ти – крапля, без якої береги Ріку життя по вінця не наситять. Ти – нота, без котрої не складе Маестро душ гармонії в акордах. Так, крихта ти, та впевнена і горда, Яка до зір крізь терня вперто йде!
І не для себе, а на благо миру, Щоби за мить перемінився світ.. Створи добро навколо зрілих літ, Які прожив у вічному пориві.. Аж затремтів весною білий цвіт..
І не опав, розсипав аромати Від твоїх справ - що залишили слід. Господь почислив їх на схилі літ Тебе ж напевно цьому вчила мати, І ти любив збирати живоцвіт..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
