Дно сподівань
Вітер.
Нічний вокзал.
Сльози.
Два силуети.
Потяг.
Прощання. Даль.
Відстані.
Кілометри.
Далі –
горизонталь.
Штори.
Дні одинокі.
Доле,
тобі не жаль ?
Знати
цей біль подоки.
Досі
ще цей вокзал.
Очі.
Безсонні ночі.
Де ти,
дно сподівань?
Хвилі розлук
гуркочуть...
13.01.13.
Додав: metman17L (14.01.2013)
| Автор: © Василь Світлий
Розміщено на сторінці : Світлий Василь
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1699 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.