Яка праця - така і зарплатня, Який вибір - такий і вирок.
Через те і варто трудитися на духовній ниві не покладаючи рук, бо що тлінне те і минуще, а скарби збираються на небі вдумливою, клопіткою працею на землі.
Можна залишити випадковість Можна просто визнати лиш факт Хтось це сприйме наче загадковість А для нас, - мислителів лиш факт Хай про факти кажуть співпадіння Хай життя сценарієм зовуть Це ж для нас весняне потепління А весна для нас творіння суть...
1)"Макро зводить мікро..." 2)" Споживаймо видимість достатку? На комфорт встановлюймо права?" Давно вже встановлені і розподілені кимось, тільки по якому праву ?- ось це питання залишається без відповіді! Як завжди вірш спонукає читача мислити...Гарний вірш! З"являйтеся частіше на сайті ,анумики сумують без вашої творчості і без спілкування з вами.
Так, макроклімат глобалізації поїдає мікроклімат національної самодостатності . В кращому випадку ми стаємо мовчазними свідками цього процесу, в гіршому - його співучасниками . Але не вникаючи у духовну суть цих речей, завдаємо духовної шкоди не тільки самим собі але і нашим близьким (в першу чергу дітям, онукам), бо дух богоборства ослаблює наш зв'язок з Господом і робить легкодоступними жертвами для тих хто "без плоті і тіла".... Про це можна мову вести довгі розмови описуючи використання технології сучасності але суть у духовному протиборстві, стоянні в Істині. Ось це суттєво.
Звісно, пані Ірино, маємо те, що заслуговуємо. Але те, що не під силу змінити людськими можливостями "можливе для Бога". Потрібне лише добре волевиявлення самої людини, її навернення, духовна боротьба. І в період інформаційних війн, такі міркування, на мою думку, корисні і потрібні. Дякую, що відгукнулися.
Саме так, бо "людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа ... бо вони розуміються тільки духовно", через те перебуваючи в площині людського мудрування не можна осягнути речей важливих для нашого майбутнього життя. Це те питання, якому варто приділяти увагу впродовж усього нашого життя, бо не перемінившись не станемо спадкоємцями вічного надбання, а "тіло й кров посісти Божого Царства не можуть". Дякую, пане Іване.
Так, Катю, першочергове, бо як навчає Боже Слово: Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть /Матв 6:19-20/.
Час Світлих Душ. Не варто зазирати За грані ті, людині незбагнені. Допоки кров тече по наших венах Ми рвемо ґрати Облуд потворних і йдемо крізь темінь На Вищий Суд. Осердя душ Гартуймо у звитягах, Нехай ніщо не вищербить душі В боях за правду, хай весни дощі Омиють стяги Від кривавих стигм, лише війни ножів Уже не руш. У сяйві зір Втопім свою журбу, В нас вибір є – до світла, правди, волі! Прийшла пора у руки брати долю, Лише не будь Рабом, ні тим, хто дух людський неволить, У себе вір! Зрікаймось пут, Які скували душу, Любім цей світ – найбільша це потреба! Сліпих душею Татко наш із Неба Вже не відпустить - Всім пробачить, прийме всіх до себе… Та док' ми тут – Несімо світло-суть!
Не зі всіма вашими міркуваннями, Наталю, можу погодитись, бо навчений покладатися на авторитет Святого Письма. Та в будь-якому випадку випросити пробачення у Небесного Отця маємо допоки пробуваємо тут. Недарма Новий Заповіт відкривається словами Івана Хрестителя: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
Де духовна боротьба, кажете, пане Василю? А наступ законом на мову, а русифікація інформаційного простору, насильство і безстидство з екранів, експансія зі сторони РПЦ...!?! Шевченко Т.Г. ,затиснений лещатами царської цензури, писав значно відкри тіше. Дійсно: "безхребетно, неконкретно, не коректно..." Даруйте за емоції.
Пане Пилипе, під духовною боротьбою розуміється боротьба "... не проти тіла і крові, але проти піднебесних духів злоби...". Вами ж порушено цілі пласти тих проблем, які не мають безпосереднього відношення до спасіння людських душ, а базуються на розумінні світсько-культурної освіченості.
Мене, як і Вас, непокоєть , те «насильство і безстидство з екранів» , але воно ніяк не пов’язано з «русифікацією інформаційного простору», оскільки властиве більшій частині американського кінематографу. Або, скажімо, коли ми стаємо «сини Божі через віру в Христа Ісуса» то чи доречно піднімати тут мовні бар’єри, говорити про «експансію зі сторони РПЦ» , якщо між тих, хто у «Христа зодягнулися» нема вже ні «юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!». Чи може роздрібнення і розпорошення Православ’я - це Богоугодна справа ?
Безхребетність і плазучість сьогодення якраз і пов’язане з відходженням людства від Божих заповідей і лукаву підміну їх на цінність видимого добробуту. Та чи можна на основі західної пропаганди «одностатевих шлюбів», гендерної політики, ювенальних проектів, біометричних засобів контролю за особистістю, щось зводити духовне? То ж недарма псалмоспівець застерігає, що «коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!
А це нормальний процес, пане Пилипе, коли наболіле через край виливається у наших емоціях. Однак не можна усе звалювати у одну кучу , бо отримаємо вінегрет суджень, а не цілісність бачення тих подій, які відбуваються довкола нас. А Істина понад усе…
Здорово,п.Василю.А за духовність треба боротися.За написання вірша я ставлю балів тому,що немає до чого докопатися.Просто,хто там сильно загинає палицю,то це вже в привичці,головне спортити комусь настрій і таких людей на сайті багато.Вибачте,вірш-бомба.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
я Анна, не Катя
