Написані рядки в них висохлі чорнила. Знесилена рука і думка вже безкрила. Летіли б голубки розправивши вітрила. Та ти, небога зла, цього не допустила...
Таке у 2003 писалося, а нині, дійсно, пишу і не натішуся, бо хочу ще спробувати того винця із найдальшого краю - високого мистецтва. Правда, не знаю чи зможу колись до нього дотягнутися... Але... хоча б доторкнутися.
Та ось напишу щось.... А потім і сам думаю, а шо то воно таке Дякую, Олексію, за оплески.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-