Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 16:47

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 63

Гостей: 63

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Росіцький Володимир [4]

Тарас Кривецький [11]

Никитюк Наталія [7]

Голоюх Вікторія [2]

Pushok [69]

ОК, фотоальбом

Барвінська Тетяна [15]

Пелехата Ольга [10]

Світлий Василь [177]

Шляхтін Юрій [7]

Артюніна Анастасія [13]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Насипаний Віктор [388]

Гафтко Степан [23]

неАнгел [13]

Нестерова Мілена [8]

Лілія [200]

Гончар Іван [23]

В'ячеслав [6]

Семенко В'ячеслав [10]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Харитонова Олеся [1]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Тернопільщини	Артюніна Анастасія

думки

думки

Не говори нічого, мовчи у пустоту.
Кому ти треба - ті ТЕБЕ почують.
Мовчи собі,слова всі на вітру,
а тим, що треба по руках відчують.

Ти Вір, Надійся і Молись Отцю!
Не варто чужі погляди збирати.
Ти будь собою, тим що треба - віднайдуть,
Піднявши голову не зможуть вже сховатись.

Ти прагни відновити сенс у житті,
із сенсом у руці вже легше жити.
Він ніби поштовх у дорогу цю складну...
І завше треба вірити й терпіти,

Та все ж таки терпіння має межі,
хоч і про все не можу Вам сказати.
Знову зруйновано любові вежі,
та годі про любов тепер писати.

Ти не сумуй, образи час мине
і біль мине, загоїть серця рани.
Душа твоя прекрасне віднайде
І Бог посадить у найкращі сани

Додав: nastya345 (23.11.2011)

Розміщено на сторінці: Артюніна Анастасія

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2050 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): страждання, віра

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 maja • 23:46, 23.11.2011 [Лінк на твір] Цікаві у Вас думки, та в мене склалося враження, що в прозовому творі їм було б просторіше 0Спам 2 Davudenko • 23:52, 23.11.2011 [Лінк на твір] Повір словам і повір рядочкам, пройди минуле, глянь у майбуття, воно тяжке, плутане клубочком і світло-чисте, як в душі чуття. пані Анастасія мої вам 0Спам 3 lyu4450 • 00:02, 24.11.2011 [Лінк на твір] Не говори, мовчи у пустоту. Кому ти треба - ті ТЕБЕ почують. Мовчи собі, слова всі на вітру. а тим, що треба по руках відчують. Ти Вір, Надійся і Молись Отцю! Не варто дивні погляди збирати. Ти будь собою, кому треба - віднайдуть Піднявши голову не зможуть вже сховати. Ти прагни відновити у всьому сенс із сенсом у руці вже легше жити. Він ніби поштовх від славетного Творця... І завжди треба вірити й терпіти, Та все ж таки терпіння на межі, хоч і про все не можу Вам сказати. Такі ж болючі серцю віражі та годі про любов тепер писати. Ти не сумуй, образи час мине і біль мине загоїть, серце рани Душа твоя прекрасне віднайде І Бог посадить у найкращі сани НУ ЦЕ ЗВИЧАЙНО ДАЛЕКО ВІД ІДЕАЛУ, АЛЕ ВСЕ Ж МОЖЛИВО ЩОСЬ ВИКОРИСТАЄШ) 0Спам 4 Asedo1949 • 18:02, 24.11.2011 [Лінк на твір] Ти думку відпусти у Пустоту... Працюй без віддиху ти ревно. Не розгуби душевну доброту, Почують там тебе - напевно! 0Спам 5 nastya345 • 18:29, 24.11.2011 [Лінк на твір] Любочка, дуже гарно і мені дуже сподобалося!;) Використаю Ваші підправлення, дійсно гарніше звучить! 0Спам 6 nastya345 • 18:31, 24.11.2011 [Лінк на твір] і Вам всім щиро дякую, що приділили хвильку прочитавши мій вірш:)

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі