Чому в історії Вкраїни стільки драм? Чому пролилося людської ріки крові? Хто зруйнувати вирішив наш Храм? Чому німа печать на рідній мові? Чому ярмо так довго ми волочим? Чому ідем в пітьму, а не до світла? Чому на зло скоріше ми охочі, А душі вже й забули про молитву? Чому земля так стогне під ногами? Чому Творець так часто нас карає? Чи ж не тому, що власними руками Самі ще за життя себе ховаєм? Чому лежать знівечені хрести? За що сини батьків своїх цурались?... Прошу тебе, о Господи, прости За все, що було й те, що ще не сталось...
Дуже дякую Вам, Пані Наталю за мудрий римований коментар. В подібний спосіб попробую відповісти Вам. З повагою Василь Шляхтич
Запитання. Запитання. Запитання Перед нами стають кожного дня... Чи нам мовчати, коли питають діти? Чи мудрість наша й нині немає знання? Чому й нині боїмося говорити? А в хату ведуть нам троянського коня... Чи знов десятиліття прийдеться з ним жити? Задумаймо, поки волі сонце світить.
Так воно буде. Так воно буде, Коли суть слова охоплять люди. Коли народ наш свідомим стане, Щойно тоді Бог скине кайдани. Сестричко, брате, вороже, друже Задумай, прошу, кому ти служиш. Якщо ти чесний, скажи всім нині, Чи будеш нести свій хрест на спині?
З повагою до Вас, Пані Катерино Василь Шляхтич
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
сумно... 
