Новий сусід тепер в Богдана. В нього гарний пес. Такий собі бульдог французький. Чорний, чорний весь. Іде ото хлопчак зі школи. Звісно, не спішить. А тут якраз - той пес французький. Ліг собі й лежить. Ніяк ніхто пройти не може. Плач ачи кричи. Собака з виду ніби добрий. Зробиш крок - гарчить. Нарешті вийшов той сусіда. Пес одразу стих. - Чого злякавсь? Добріш собаки годі десь знайти. Та ти ж такий здоровий лобур. Міг прогнати пса. Ти ж бачиш,- він всього лиш гавка. Й зовсім не куса. Малий почав очима кліпать, лиш ото почув: - Та я ж не знаю по - французьки. Я англійську вчу.
Є сусід новий в Богдана, Ще й собака в нього знана. Ось у тебе просто пес, А то наче біс воскрес: Чорний-чорний, ще й француз, Як десь ляже, мовби вгруз. І не плач, і не кричи: Зробиш крок, а він ричить. Йде хлопчина раз зі школи, Та стояв би до Миколи: Він вперед - і пес до нього, Як назад....
З цього приводу згадався мені дуже старинний віршик, до речі, про собаку.
Ішов дід через дорогу, Та й збив собі об камінь ногу. - До чого це дрантя- каже- Посеред дороги ляже, Та й калічить людям ноги... Аж тут, з климової хати, Вибіг чорний пес кудлатий, Та до діда, а дід в крик... Хап, за камінь...а пес втік. Отже, все колись комусь знадобиться. Пишіть! Наснаги!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
