Якось був Івась в Миколки. Каже: - Йдемо гратись! Той ніяк: - Не можу зараз. Плаче менший братик. Я за ним дивитись маю, як він ходить в ліжку. Ти іди. Я потім вийду. Будем грати в сніжки. - Щож твій брат так мало ходить? Ледве пару кроків. - Що ти хочеш? Він же має трохи більше року. - В мене Бровко того ж віку, скоро рік підходить. Але він, повір, Миколко, значно ліпше ходить. - Так і є,- сказав Миколка - Бровко ходить ліпше. Ясна річ, в собаки ж бачиш,- ніг в два рази більше.
І знову з приємністю читаю цю позитивну усмішку! Дотепно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Дотепно! 
