Після танців
йдуть додому Славко й Ганя в парі.
Нічка ясна, зорі сяють.
В небі ані хмари.
Раптом зірка
стала падать. – Йой!- аж скрикне Ганя –
Швидше, Славку.
Думай, хлопче. Загадай бажання.
- Хочу купу-купу
грошей - мовив той
мрійливо. -
Тільки я не дуже
вірю в те, що це можливо.
- Будеш мати цілу
купу. Знаю я залізно.
Мусить збутись! –
каже Ганя - рано ачи пізно.
Зранку втямив –
ох, не встиг. Із тим бажанням тупо.
Біля хвіртки враз
корова « навалила » купу…
|