Стріла Оля вчора
Лесю.
Та ж якась
нерада.
- Мусиш, Олю,
зараз конче
дать мені
пораду.
Щось купить
хотіла гарне
милому до свята.
Стала всім
дзвонить знайомим,
що таке б узяти.
- Ти зроби
сюрприз яскравий! –
раду дала Ната –
Щось просте,
практичне, гарне.
Це ж не кругла дата?
Мій колись
прийшов з роботи,-
я йому -
цілунок.
Й тихо так кладу
в кишеню
свій сюрприз – дарунок.
- Що це в тебе у
кишені?
- кличу
свого Владка.
Той закляк. А
тут сюрпризик!
Бац! Нова краватка!
- Я таке й собі
схотіла.
Клас! Оригінально!
Тільки зовсім не
краватку.
Дуже вже банально!
Зроблю фокус, -
розіграю
завтра свого Женю.
Пхаю трусики
жіночі
я йому в кишеню.
Зранку кажу: -
Слухай, милий.
Дай мені ще гроші.
Той труси з
кишені тягне.
«Бах» - на мене очі!
- Ясне діло!
Хлоп у шоці!
Дуже було б
сумно,
Ти прикинь, якщо
б тобі так
хтось свиню
підсунув.
- Що ти, Олю!
Шок у мене!
Фокус, бач, не
вдався!
Він узяв та з
того ляку
Сам у всім зізнався…
|