Петрик
з татком їсть вечерю,
щось
собі лопоче:
-
Ти, татусю, певно, також
вирости ще хочеш?
Той
всміхнувсь. Очима кліпнув.
Глип
на маму Люду:
-
Я вже досить виріс, синку.
Більш рости не буду.
-
Щось не те. – нахмуривсь Петрик. -
Ти
хитруєш, тату.
Кажеш,
вирости не хочеш, -
а
їсиш багато.
|