В БОКАЛІ КВІТКИ

В бокалі квітки спить кагор душі.

Тобі дарую свого серця трепет ніжний .

У цій троянді я крізь сум дощів

Несу маленьке сонце свята в час вранішній.

В пелюстці кожній -  всі мої чуття.

Іду до тебе, мила, щирий, мов на сповідь.

Як небо чистий. Світлий, як дитя.

А серце щастям рве кохання дика повінь.

Всміхнись мені, маленька, з-попід вій.

Змахни сльозу, як срібну зірочку лелітки.

Я твій, кохана. Я навіки твій!

Любові смак терпкий несу в бокалі квітки.