ОДНІЄЇ МАЛО! гумореска

Зеньо знов газету в зуби, влігся на дивані.

Трохи злиться, щось бурмоче цілий вечір Гані:

- Скільки можна нервів їсти? – каже врешті жінці. –

Ті плаксиві серіали в мене вже в печінці.

Ніби іншого немає, що робити в хаті.

Всюди срач, а ти лиш можеш язиком чесати.

Та як вчула, - руки в боки: - Що? Шукай он другу!

Я що маю тут роздертись? Йди, найми прислугу!

Ти не хан! Знайшов рабиню! Я тут не в гаремі!

Завтра ж купиш телевізор! І дивись окремо.

Будеш мати більше грошей, - то які проблеми?

Двох чи трьох наймай одразу! Треба, то й гарема!

Зеньо синій аж від злості. Як відняло мову.

Значить, ось у чім причина. Треба грошей знову.

- Мало, кажеш, заробляю? Мало я приношу?

Двох таких, як ти, шановна, я утримать можу!

Гані тільки того й треба. Хоч кипить від злості:

- Добре, милий. То на ліпше. Жди на завтра гості!

Сам сказав. Що двох утримать, Зеню, маєш намір!

Значить, любий, моя мама буде жити з нами!