Чиновник діда
став питать в селі: - Ну, як життя?
На краще чи таке ж? Чи легше стало
жити на землі? А дід киває лиш:
- Усе більш-менш. - Ви гляньте
цифри! Є прогрес, еге ж! Дохід росте.
Щось ліпше врешті-решт. Вже менше
хабарів, злодійства теж. А дід своєї
«гне»: - Та так. Більш-менш. Питає діда той
про те, про се. Старий киває
лиш: - Так,так. Авжеж. Чиновник враз
замовк: - Чого ви все ж На всі питання
кажете «більш-менш»? А дід всміхнувся
хитро: - Так і є. На всі питання я
не відповім. Бо мудрі кажуть
– кожному своє! Яке життя, -
такий гіркий і світ. Сказав:
більш-менш. Бо думаю собі, Куди йдемо? Куди
то вітер дме? Чогось то ціни
стали трохи більш, Платня така ж. А
пенсії все менш? Все ніби добре.
Вам таки видніш. Направду, все ж
як було, те саме: В чиїхсь кишенях
грошей стало більш. А в інших, прошу
пана, значно менш. Воно не дуже
зараз, певно, й гірш. Газети пишуть:
криза он без меж. Тому то стали люди пити більш. А їсти, звісно,
стали значно менш. Злодійства менше
кажете, та де ж? То вам
приснилось щось таке скоріш. Бо ловлять,
певно, нині трохи менш. Крадуть, це
точно знаю, значно більш. Тому й
більш-менш. Бо люд - ні бе ні ме. Беруть, деруть і
рвуть усе собі… А хабарів тепер
ніяк не менш, -
Лиш тільки суми
стали значно більш!
|