МАШИНА (гумореска)

- Маю мрію, чесне слово,

 давню і жадану. –

Каже якось пізно ввечір

 друг Петро Богдану. –

Хочу з вітром , гонорово,

 їхать, як мужчина.

На своїй, хорошій, рідній,

 якісній машині!

Той почув. На лоба очі:

 - Що ти мелеш зп’яну?

Де знайти ту класну, добру

 «тачку» вітчизняну?

Став Богдан сміятись: - Петре!

Знай. На наші ями

лиш коняку добру можна.

 Або джипа «хаммер».

- Що сміятись, як не знаєш!

Сядь собі й не рипайсь!

Я на тій машині можу

«взути» навіть джипа!

Щось знайти тепер, - раз плюнуть!

Не проблема дуже.

Але, певно, не дадуть нам

поганяти, друже.

Тільки спробуй уявити

ти собі, Богданку. –

Всі стоять, а я «шурую»

попри них на танку.