Доня Ніна спать не хоче,
кличе раптом тата.
Щось веселе вмить згадала.
Стала враз шептати:
Каже: - Татку, підкажи-но.
Ти ж бо знаєш більше.
Кенгуру – то, він, напевно?
Чи вона, скоріше?
Батько став очима кліпать.
Що воно й до чого?
- Я признаюсь, скажу чесно,
сам не знаю цього.
- Що тут думать? Дуже просто!
– враз регоче Нінка. –
Носить сумочку постійно, -
значить, точно жінка!
|