В центрі міста, біля ринку дві зустрілись пані.
В клас один ходили в школі. Є в обох питання.
Купа літ пройшло – минуло. Все цікавить нині.
Що там чути? Де там? Як там? Ждуть плітки й новини.
Цей таксує. В тої бізнес. Лікар, вчитель, столяр.
Хтось у вузі. Хто поїхав заробляти доляр.
- В тебе теж робота, певно, все-таки хороша.
Вчилась добре. Значить, вмієш заробляти гроші.
Та замовкла, потім каже: - Що гріха таїти.
Я, скажімо, на роботі трохи аналітик.
Це звучить серйозно й круто. Але то все жарти.
Я аналізи приймаю. Правду слід сказати.
Інша каже гонорово: - Часу не марную,
Рух фінансових потоків зараз контролюю.
- Що ти кажеш? Банк чи фірма? Все одно вітаю.
- Ну, не банк. Лише кондуктор у міськім трамваї.
Кмітливо підмічено. У нас більшість з вищими освітами є продавцями на базарах, слюсарами, сантехніками тощо... У нас освітчена краіна, проте до влади, чомусь, потрапляють неграмотні, зверхні, з купленими дипломами люди...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за