Зустрів сороку враз їжак. Вона йому жалілась:
- Складне життя, бо хижий світ! – Про ліс увесь журилась.
- Ну з ким дружить, як звірі тут німі, тупі, жорстокі?
Борсук гнилий, а лось лихий. Косулі косоокі.
Бобри крадуть. Невдаха – рись. Ведмідь - ще те ледащо.
Куниця зла, стара карга. А вовк і лис не кращі.
Сова сліпа. Кабан, як пан. Не хоче навіть слухать.
А заєць вічно шасть в кущі. Лиш хвіст стирчить і вуха.
Ворона хитра і скупа. Ну як же нам дружити?
І ти, малий, таки дурний. Не вмієш, хлопче, жити.
Зітхнув їжак, всміхнувся їй. І каже: - Так буває.
Напевно, робиш щось не так. А що - сама не знаєш.
У мене сотні голок є, та я, зазвичай, проти
Зробити боляче комусь, когось за щось вколоти.
Образи словом чи дурним не раз когось уколем.
Карає доля за таке слізьми, нещастям, болем.
| 
та
у Вас 
0
