Син просив мисливця - тата: - Став я мудрувати.
Нам задали вчора в школі вепра малювати.
Ти нераз із ним стрічався. Треба допомоги.
Намалюй мені, будь-ласка, цій свинюці ноги.
Той задумавсь. Чеше лоба. Каже: - Знаєш, синку,
Я не мав достатньо часу роздивлятись свинку.
Ноги вепра щось не вгледів. Чесно скажу, сину.
Я з вершка берези бачив рило, хвіст і спину.
Сміюся. Дуже дотепно. Нічого собі мисливець! ***Дякую за гумор.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Дуже дотепно. Нічого собі мисливець! ***Дякую за гумор.