У кенгуру синок весь час в кишені лиш.
- Іди поскач, мале. Бо там сидиш, їси і спиш.
Бо ж ти, як страус. Голову в пісок. Й нічого більш.
Нехай там що. Від всіх утік. Сховавсь. Закривсь собі.
Малий лиш очі звів: - Ще встигну бачить світ отой.
Мені тут добре, ситно, тепло. Й не чіпа ніхто.
Айфон, планшет, комп'ютер. Модний ґаджет. Фільм чи гра.
Такі часи. В сучасних діток голова в екран.
Мобілка й комп. Навкруг їх більше не цікавить світ:
Книжки чи мандри, друзі, хобі, спорт, знання нові.
16.11.19
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас