Кличе мама доньку Ніну:
- Як тобі той хлопець львівський?
- В нього є суттєвий мінус
- Він рудий, мов кіт сусідський.
- Не рудий, а золотистий.
Голова на місці й руки.
Ніби мудрий і плечистий,
Мають бути гарні внуки.
Думай, люба, головою.
Колір нам не є важливим!
Він за рік чи два з тобою
Точно, доню, стане сивим.
| 
та
у Вас