Валерій Сіднін народився 1955року, м. Баку. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педінституту. Вчителював, змінив чимало професій. Вірші пише з дитинства російською й українською мовами. Друкується з 1973 року в періодиці, колективних збірках. Є автором двох книжок поезій російською мовою: "12-й километр", "Диаграмма", К-д та "Улитка на лезвии", "Факт", Київ. З 1999 року є членом АУП (Асоціації українських письменників). Мешкає в Кіровограді.
***
звідкіль біжиш мій серпню рудобокий
хто наполохав дурнику тебе
спочинь у луці разом ми допоки
обом нам вересень не вигукне "цобе!”
і стрімголов по луках та левадах
здіймаючи кульбабиних діток
у хузі світла лободах й лавандах
ми помчимо від зимових чуток
а доти покуштуй рудих ти яблук
з цеберка сонця воду пий живу
ще п’є свій спів останній літній зяблик
ще ти живеш і значить я живу
***
дружині
зачекай затримайся зажди
в цих світах ми надто швидкоплинні
з відніколи відблиск в назавжди
в поросі і в попелі і в глині
не постане постать крізь часи
казочки про безмір ой звабливі
в люстро зазирни і розчеши
миті струм у чорнозблискній зливі
що там бачиш там вже нас нема
не примари ще та й нетутешні
в самоті я сам і ти сама
лиш луна тріпоче де ж ми де ж ми
тож зажди затримайся хоч ти
у свічаді часу до спочатку
віддзеркаль хоча б ту миті частку
що подарували нам світи
***
у цьому проміжку між бань і ковбань
ніяк не влягаюсь
хоч в браму прокруста чолом тарабань
на посміх загалу
розтягне чи вріже не все вже одно?
ти десь там ти плинеш…
і з хряскотом рветься те тло-полотно
в забарві полину
| 
у Вас 
1
