Серпневе
Стихає музика небес, Вслухаюся у подих ночі, Бентежні очі не зурочать, Туман не чудо із чудес. Схилило гілля айвенятко: - Який тягар, візьміть, вродило, - Байдужий погляд мимо, мимо... -Хай ще поспіють, вередливе Троянда втомлено-ревниво На чорнобривець дратівливо: - У спеку десь взяло красу! - - Я, тітко, із роси росту. Схилився кручений панич, Мов набундючений павич, Нікого слухати не хоче, До ранку дощик нашепоче. А серпень тихо, по старечі: -Розмови ваші недоречні, Вкривайтесь хмарою і спати, Нам свято людям дарувати! 27.08.2012
Додав: malovana (06.09.2012)
| Автор: © Ірина Мальована
Розміщено на сторінці : Мілєвська Тетяна
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1671 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Казка
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.