Серпневе
Стихає музика небес, Вслухаюся у подих ночі, Бентежні очі не зурочать, Туман не чудо із чудес. Схилило гілля айвенятко: - Який тягар, візьміть, вродило, - Байдужий погляд мимо, мимо... -Хай ще поспіють, вередливе Троянда втомлено-ревниво На чорнобривець дратівливо: - У спеку десь взяло красу! - - Я, тітко, із роси росту. Схилився кручений панич, Мов набундючений павич, Нікого слухати не хоче, До ранку дощик нашепоче. А серпень тихо, по старечі: -Розмови ваші недоречні, Вкривайтесь хмарою і спати, Нам свято людям дарувати! 27.08.2012
Додав: malovana (06.09.2012)
| Автор: © Ірина Мальована
Розміщено на сторінці : Мілєвська Тетяна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1720 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): казка
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя