Коли сніжинка легко так літає, Мов зіронька, що впала із небес, Ковзне у руки й слізкою розтане, Тендітні крила їй не повернеш. І зачаровані прозорістю медузи, Її торкнемося капризом власних рук, Вона, мов полонений,схований у тузі, Раптово зблідне і помре від мук. Коли ж захочемо метеликів не в танці, Не мрію бачити, а тільки прах без сил: - Де їх наряд? - Від них на наших пальцях Зорею розфарбований лиш пил.
Залиш політ метеликам з снігами, І не губи медузу на пісках: Не можна мрію нам хапать руками, Не можна і тримати у руках. Не говори минулому, що смуток -Ти пристрасть і горіння То ж шалій! -Твоє кохання лиш помилок жмуток, - Та без кохання гинем. Чародій. 22.09.2012
Оригінал Когда снежинку, что легко летает, Как звездочка упавшая скользя, Берешь рукой - она слезинкой тает, И возвратить воздушность ей нельзя. Когда пленясь прозрачностью медузы, Ее коснемся мы капризом рук,
Она, как пленник, заключенный в узы, Вдруг побледнеет и погибнет вдруг. Когда хотим мы в мотыльках- скитальцах Видать не грезу, а земную быль - Где их наряд? Де От них на наших пальцах Одна зарей раскрашенная пыль! Оставь полет снежинкам с мотыльками И не губи медузу на песках! Нельзя мечту свою хватать руками, Нельзя мечту свою держать в руках! Нельзя тому, что было грустью зыбкой, Сказать: "Будь страсть! Горя безумствуй, рдей!" Твоя любовь была такой ошибкой, - Но без любви мы гибнем. Чародей
Змістовно так витончено, філософськи написано, сподобалось А от технічно трошки не вдалося - були місця при читанні де я збивався (якщо захочете поясню чому).
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
