Весь час у осені живу... Учора був політ крізь тьму, Сьогодні сон, життя в кредит, На каву вибраний ліміт. У шафці зернятка із дна Збираю в сумнівах, однак...
Моя чи осені вина, Що листя впало до вина, Накрило істини, провини, А шлях мій стелиться у зиму…
Такий меланхолійний Ваш віршований роздум,пані Тетяно...Сподобався цей осінньо-журливий стан душі. Може взимку,і справді,буде легше справитися з і своїми емоціями...
Моя чи осені вина, Що листя впало до вина, Накрило істини, провини, А шлях мій стелиться у зиму…-
Мабуть, він тільки зовні про осінь - життя іде, воно теж має свої пори року, а настрій,він рідко коли на мене впливає,задум був саме такий,хіба що холод в кімнаті?)))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
Може взимку,і справді,буде легше справитися з і своїми емоціями... 
