Весь час у осені живу... Учора був політ крізь тьму, Сьогодні сон, життя в кредит, На каву вибраний ліміт. У шафці зернятка із дна Збираю в сумнівах, однак...
Моя чи осені вина, Що листя впало до вина, Накрило істини, провини, А шлях мій стелиться у зиму…
Такий меланхолійний Ваш віршований роздум,пані Тетяно...Сподобався цей осінньо-журливий стан душі. Може взимку,і справді,буде легше справитися з і своїми емоціями...
Моя чи осені вина, Що листя впало до вина, Накрило істини, провини, А шлях мій стелиться у зиму…-
Мабуть, він тільки зовні про осінь - життя іде, воно теж має свої пори року, а настрій,він рідко коли на мене впливає,задум був саме такий,хіба що холод в кімнаті?)))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
Може взимку,і справді,буде легше справитися з і своїми емоціями... 
