Коли я обертаюсь до дзеркала, лиш на мить, на секунду єдину, бачу в нім мою юність радісну, твої очі відкинуті в безвість, неусміхненість звабна, казав ти, я недбало всміхалась… Коли я загиблююсь в очі, що невидимі поряд нікому, сумно голову ти схиляєш і зникаєш, Туди зникаєш... Коли хочу твій погляд відчути, я ховаюсь у сон, чекаю.. Ти буває приходиш, сумно головою мені киваєш, я ж усмішку твою чекаю...
Коли я схиляюсь над дзеркалом, коли тихо ховаюся в доранкове - все чекаю… Тебе... Із дзеркала…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
