Мене закинуло в тумани, У нім живу усе життя, А за туманами тюльпани, А за туманами тюльпани, Не перейшла, а раптом рани, А раптом рани і пітьма?
Мене в тумани не просили, Та все ж живу усе життя, Мені б роси і сонця сили, Мені б роси і сонце миле, Та я і ніч – єдине ціле, Та ми давно єдине ціле , І на обох одна свіча...
Мене закинуло в тумани, Я тут живу усе життя… Та все ж знайду свої тюльпани, Бо догорає ніч-свіча.
28.11.2012
|