Пн, 16.06.2025, 02:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Дрімер Джейана [7]
Гонта Василь [0]
Басенко Олександр [6]
Гойванович Лілія [3]
Лотоцька Раїса [2]
Назаренко Володимир [9]
Мілєвська Тетяна [109]
Козловський Володимир [14]
Генрик Флора [16]
Мілевська Наталія [12]
Дебелий Леонід [119]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Миколаївщини категорії та розділи української поезії, українська проза Мілєвська Тетяна
 

Не я розсипала сіль

Людмилі Калиновській

Не я розсипала сіль,

та мушу її збирати

усе життя, бо навкіл

солоно-холодні ґрати.

 

Збираю, змиваю, та зась,

мене не дивує лихо:

в солоних чужих словах

життя проминає втіха…

 

Я мушу її збирати,

ховати усмішку з болем,

зривати противні ґрати,

рівняти солоне поле.

 

Усе життя ж бо навкіл

іскристо розсипчасті скалки,

а я все собі – зумій,

солодке відчути варто!

 

Не я розсипала сіль,

та я все життя збираю,

бо трішечки варто – біль

в життя відпускає крилате!

 24.11.2013




Додав: malovana (09.12.2013) | Автор: © Тетяна Мілєвська
 
Розміщено на сторінці: Мілєвська Тетяна

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1564 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): сіль, вірш, доля, ЖИТТЯ

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz