усе на пси неси себе неси у жертву безголовому усюди бо він не спить бо він в думках тремтить не буду може буду знов не буду
із тисячі один до діла каже та міцно безголів`я розум в`яже ховає в панихидному кліше - хіба невже не треба я не знаю... а ми вітаєм і ура лиш знаєм
усе на пси котрі уже рази разить мене разить мене разить
в якому році на яку таку п`яту я наступила і мою мету метуть сніги століттями метуть...
і де ж та путь мій шлях без тихих пут
і знов зіллють мій відчай і одвагу і без присяги на Біблію не дивлячись в престол
ні ти хохол народе мій хохол
|