Кляну клона свого Коня, Що підміни колись не помітила: Наче зовні і внутрішнє "я" Співпадає, та думи озонні Не для клонового осоння...
Заглядаю у спогади - духу Він не мав ні на грам і дмухав На погоду сонячну й сіно, І на небо пресиньо-синє. Він на хмарах ніколи не линув, Він і риссю ніколи не мчав, Лише тільки стояв і мовчав.
Я міняю клона на муки, На хвилини щастя й розпуки, І на сльози його міняю, Тільки відчаю я не маю
Тільки відчаю я не маю-і це головне, це чудово! Вірш сподобався.Є територія для розгулу фантазії. Тому
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
1
тому
