Миколаїв
Де Новий Буг несе у море води, І де Інгулу плине течія, Святий Микола з неба верховодить Землею тою, де вродилась я, Де Зевса дух колись співав громами, Де воїнам Гефест кував мечі, Там рай постав на березі лиману Торговців, ковалів і орачів… Боги їм слали і тепло, і зливи, І чудеса для них творив Зевес… Так розквітала Ольвія щаслива В степах під охороною небес! Віки минули швидко, наче днини, З піском віки принесли новий лад. І вже не Зевс, а вже проста людина Тут свій новий побудувала - град. Мій ізмарагде, милий тихий раю, Ти серцем став навік тепер моїм… Святий мій корабельний Миколаїв, Південний царю, вічний, наче Рим.
Додав: tala (03.01.2013)
| Автор: © Наталія Мілевська
Розміщено на сторінці : Мілевська Наталія
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2169 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Миколаїв , вірш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.