О сестри! Сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!
Т. Г. Шевченко.
Пройшли літа, а ви світами,
Заробітчанськими стежками,
По чужині усе йдетЕ,
І ночі в наймах не спите,
Чому? Чому б вам в рідній хаті.
при своїх дітях не співати,
ЇМ колисанок. Чом чужим,даєте ласку,
не своїм?
І скільки ще пролине часу,
Щоб в хату завітала вашу,
та єдність,що чекаєм всі?
Щоб на Вкраїні, в ріднім домі
ми об"єдналися усі.
Наталю, справді гарно написано.Як це дивно, але ніби відповідь на ваше запитання сьогодні написала вірш про свою долю і про долю багатьох українських жінок, які живуть на рідній землі і виховують своїх діток.Вірш називається - Горда жінка України.Заходьте на мою сторінку, буду вам рада.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
